«Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях слуху


тип вправ: виділення і визначення граматичної форми і граматичних категорій



Скачать 34.63 Kb.
страница8/17
Дата15.04.2018
Размер34.63 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17
4 тип вправ: виділення і визначення граматичної форми і граматичних категорій. Виконання цих завдань сприяє також уточненню вивчених граматичних понять. Завдання включаються у вправи всіх типів у виді питань:

- визначення і виділення граматичної форми з питань до слів, вставлених у речення,

- визначення і виділення граматичної форми з питань до доповнених речень або до речень, складених за картиною,

- визначення граматичної форми з питань або словосполучень, виділених у контексті або в окремих реченнях,

- виділення і визначення граматичної форми зі словосполучень, речень або контексту за даним питанням.
Створення слухо-мовленнєвого середовища передбачає постійне мотивоване спілкування з дитиною з порушеним слухом, незалежно від її можливостей сприйняття мовлення і рівня мовленнєвого розвитку. Умови для спілкування дітей з дорослими та між собою створюють повсякденна побутова діяльність, гра, праця, малювання, конструювання, ознайомлення з оточуючим світом.

Забезпечується дотримання наступних вимог: підтримання всіх проявів мовлення дитини, заохочення до мовленнєвого спілкування, використання залишкового слуху, контроль за мовленням дітей з боку дорослих, дотримання загальних вимог до мовлення дорослих.



Засоби активізації спонтанного використання усного мовлення глухими та слабочуючими дітьми.

1. В дошкільному віці – уважне вивчення і цілеспрямований розвиток інтересів дітей (цікавість до нових слів – інтерес до письма – спостереження за закономірностями мови). Інтереси закономірно пов’язані з колом доступних дитині вражень. Спеціально організовані заняття та дозвілля дітей дозволяють сформувати стійке прагнення дізнатись, яким словом називають новий предмет або явище, вміння сприймати багатозначність слів (Зубу немає! Новий росте? – Квіти ростуть. Зуби – ні. – Зуби також ростуть. – Волосся росте) [2, 3].

2. Навчання учнів ставити різноманітні запитання пізнавального характеру.

3. Контроль за вимовою з боку всіх дорослих.

4. Спілкування з чуючими.

5. Задоволення актуальних потреб спілкування, вчити користуватися ним. Гостру потребу дітей у спілкуванні треба використовувати як основний стимул до оволодіння мовленням. При цьому враховувати, що ця потреба розвивається відповідно до умов середовища.

На початковому етапі характерними є наступні висловлювання:

а) розуміння і використання найпростіших доручень вчителя;

б) звернення до педагога або товариша з проханням;

в) повідомлення про виконання доручення;

г) вміння відповісти на просте питання відповідно до ситуації;

д) вміння звернутися з питанням;

е) повідомлення про власне здоров’я, бажання, знання;

ж) короткий опис змісту картинки;

з) драматизація і короткий опис казкового сюжету.



Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17


База данных защищена авторским правом ©zodorov.ru 2017
обратиться к администрации

    Главная страница