Вагітність як фізичний І психоемоційний стан



страница23/32
Дата13.01.2019
Размер0.96 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   32
Висновок до 2 розділу.

Дослідження емоційної задоволеності сім'єю, динаміки її формування є однією із значущих проблем психології сім'ї, де задоволеність розглядається як важливий показник психологічного здоров'я сім'ї і рівня її життєдіяльності.

Внутрісімейна адаптивність (адаптивність серед подружжя, адаптивність серед батьків і дітей, адаптивність серед дітей і т.д.) має три взаємозв'язані сфери: афектну (емоційну складову відносин); когнітивну (інтелектуальну, як ступінь розуміння); поведінкову (що безпосередньо виявляється в поведінці).

Наслідки реалізації цього теоретичного положення на практиці важливі і зрозумілі. Успішна міжособова адаптація припускає емоційну близькість, високий ступінь взаєморозуміння (вона відображає складну структуру внутрісімейної інтеграції, наприклад, взаєморозуміння серед подружжя, серед дітей і батьків, або між дітьми і т.д.), розвиток уміння організації поведінкових взаємодій, наприклад, здібності слухати, не перебиваючи іншого, і взаємодії на рівних.



Високий рівень адаптивності в мікросоціальних відносинах припускає відповідність тенденцій функціонування окремих елементів і всієї системи внутрісімейних відносин, що виявляються в обов'язковому сполученні, узгодженні цілей і результатів. Він характерний для осіб, відмінних здатністю легко пристосовуватися до статистичної і динамічної внутрісімейної обстановки, вододіючих умінням швидко знаходити спільну мову з людиною, незалежно від його емоційного стану і перш за все тому, що в кожному він бачить рівноправного партнера. Для осіб цього рівня властиве відчуття емпатії і наявність психологічної вибірковості, високий самоконтроль і корекція своєї поведінки адекватно вимогам внутрісімейної обстановки, що складається.

Середній рівень адаптивності характерний переважанням у внутрісімейних відносинах стану балансу цілей і результатів взаємодії, гармонійного розвитку емоційної, інтелектуальної і поведінкової сторін процесу відносин в обстановці, що змінюється. Особи, що відносяться до цього рівня адаптивності, можуть досягати синхронності емоційних станів з своїми близькими, нерідко одержують і можуть самі надати психологічну підтримку іншому, правильно реагують на його стан. При незначному зусиллі вони можуть вийти на взаєморозуміння і встановлення спільної мови з іншими; їм властиві витримка, терпіння, відчуття такту, хоча нерідко вони діють «невлад» і іноді можуть бути втягнуті мимо їх волі в конфлікт.

Низький рівень адаптивності відрізняється значною невідповідністю і деякою розузгодженністтю тенденцій функціонування соціальних систем, частковим неспівпаданням цілей і одержаних результатів внутрісімейних відносин. Для осіб, що відносяться до того рівня, деколи недоступне «відчуття обстановки» і вони можуть рівно як «вгадати» ситуацію і адекватно себе вести, рівно і діяти «невлад». Їм дуже рідко вдається досягти синхронності емоційних станів з іншими через надмірну настороженість. Взаєморозуміння з іншими досягається лише по фіксованому числу питань внутрісімейного життя, а манери поведінки в колі сім'ї частіше не схвалюються. Представники цього рівня легко можуть бути втягнуті в конфлікт і не завжди стримані. Частіше їх виручає вироблений раніше стереотип поведінки.

Неадаптивний рівень або рівень позитивної неадаптивності. Дане явище припускає існування суперечливих відносин між метою і результатами функціонування соціальної цілеспрямованої системи. У такому разі наміри особи не співпадають з поведінкою, задуми - з втіленням, спонуки до дії з його підсумками. Спостерігається неминучість і неможливість вирішення цієї суперечності. В той же час в ньому - джерело активності внутрісімейних відносин, їх реалізації і розвитку. Так, якщо мета не досягнута, вона спонукає продовжувати відносини в заданому напрямі. І якщо результат багатше за початкові устремління, то за участю механізмів рефлексії ця суперечність стимулює вже не продовження відносин, а перехід їх на якісно новий рівень. Неадаптивність може виступати і як дезадаптивність в разі постійної неуспішності спроб особи реалізувати свою мету (встановити значущі відносини).

Будь-який з відмічених рівнів адаптивної в мікросоцiальних відносинах у результаті відображається в характеристиці психологічного здоров'я сім'ї.

На наш погляд відібрані нами психодіагностичні методики є інформативними, вірогідними і відповідають меті дослідження.

Статистична обробка данних дослідження виконувалася нами за допомогою програми Statistica 5.0.





Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   32


База данных защищена авторским правом ©zodorov.ru 2017
обратиться к администрации

    Главная страница